(укр.) Книга "Ефективний демократичний контроль за діяльністю національних служб безпеки" Тематична доповідь, опублікована Комісаром Ради Європи з прав людини

(укр.) 

Книга "Ефективний демократичний контроль за діяльністю національних служб безпеки" Тематична доповідь, опублікована Комісаром Ради Європи з прав людини

• Видавництво: Рада Європи
• Рік видання: 2015
• Кількість сторінок: 79
• Палітурка: м'яка
• Формат: 130х210 мм
• Мова: українська

Викриття масового стеження за електронними лініями зв’язку вільнонайманим співробітником американської розвідки Едвардом Сноуденом викликали серйозні побоювання щодо порушення права на приватне і сімейне життя, свободи слова і свободи об’єднання. Нинішнім викриттям передували інші, пов’язані з причетністю деяких служб безпеки до серйозних порушень прав людини протягом попередніх десяти років. Все це порушує питання про адекватність правового регулювання і контролю над діяльністю служб безпеки на території Ради Європи.

Ця доповідь насамперед розглядає роль національних інститутів, відповідальних за санкціонування, моніторинг, перевірку та розгляд діяльності служб безпеки і, меншою мірою, органів виконавчої влади, відповідальних за служби безпеки. Зокрема, були розглянуті приклади таких інститутів контролю різних європейських держав: парламентські комітети, судові і квазісудові органи, органи експертного контролю над розвідкою та безпекою, уповноважені з питань даних та інформації, інститути омбудсменів і виконавчої влади та механізми внутрішнього контролю служб безпеки.

Поряд з аналізом національних практик контролю, у цій доповіді також розглянуто зростаючий масив міжнародних принципів «твердого» і «м’якого» права щодо контролю над службами безпеки. Особливу увагу приділено актуальності Європейської конвенції з прав людини та її прецедентному праву в цій галузі. У публікації цілеспрямовано розглянуто контроль над діяльністю, що викликає в цей час побоювання щодо прав людини, включаючи співробітництво зі службами безпеки і розвідки інших держав, невибіркове масове стеження за електронними лініями зв’язку та проникнення в комп’ютерні мережі (хакерство).

У доповіді міститься ряд рекомендацій щодо того, як можна підсилити контроль над службами безпеки для забезпечення кращого захисту прав людини в цій сфері діяльності держави. Визнаючи, що єдиної «ідеальної» моделі або системи контролю не існує, рекомендації пропонують принципи, що можуть бути реалізовані у будь-якій політичній або конституційній системі.